ОВУ вважає своєю головною метою:

всебічний захист законних прав, соціальних, економичних, вікових інтересів ветеранів війни, праці, дітей війни, ветеранів військової служби, інших силових структур, пенсіонерів, громадян похилого віку.

На варті захисту прав і інтересів ветеранів та пенсіонерів

Чернігівська районна організація ветеранів України

Організація ветеранів України Чернігівського району створена 16 лютого 1987 року.  

Наприкінці 80 років XX сторіччя   ветерани ставали все більш впливовою силою суспільства. Постійно росла їх чисельність – на заслужений відпочинок йшли  покоління, які на своїх плечах винесли будівництво нового суспільства,  Другу світову війну і відновлення народного господарства.  Всі трудові досягнення, які були досягнуті на Україні у той час, якими пишався український народ, були досягнуті їх розумом і талантом. Покоління ветеранів увібрало в себе безцінний досвід творення і будівництва народного господарства. Це народне багатство повинно було активно використовуватися.  На той час в Чернівському районі налічувалося 21 049 ветеранів війни та праці. 10 445  з них надавали посильну трудову допомогу народному господарству. В АПК трудилося 7 490 людей пенсійного віку, ветеранів колгоспного виробництва.

Чернігівський район – один з найбільших в Чернігівської області районів,  який має славні бойові і трудові традиції. Їх створювали наші діди і прадіди, багатьох з яких  давно немає на цьому світі, а живі стали ветеранами війни і праці.

Суворим випробуванням для жителів району стала Друга світова війна 1941–1945 рр.   Близько 20 тисяч жителів району боролись з ворогом. 9755 чоловік нагороджені бойовими орденами та медалями, 13 присвоєно звання Героя Радянського Союзу, 10 наших кращих фронтовиків брали участь у параді Перемоги 24 червня 1945 року.

У період окупації на території району діяло партизанське об’єднання ім. М.М. Коцюбинського під командуванням М.М. Таранущенком (п’ять загонів більше трьох тисяч народних месників).

У роки війни район зазнав значних втрат. Не повернулися з поля бою 12 508 жителів, у період окупації нацистські загарбники спалили 10 населених пунктів, розстріляли і спалили понад 2 680 мирних жителів. 4 239 чоловік погнали до Німеччини на каторжні роботи.

У вересні 1941 року при відступі наших військ загинуло понад п’ять  тисяч воїнів Червоної Армії, а при визволенні району  у вересні 1943 року  - 1 890.

За проявлену мужність і героїзм при визволенні населених пунктів району та форсуванні Дніпра і Десни 75 воїнам Червоній Армії присвоєно звання Героя Радянського Союзу, п’ятьом з них – посмертно. Вони і поховані на території району. Нині на місцях поховань зведено 5 меморіалів, 4 пам’ятні знаки, 46 обелісків. Полеглі воїни сплять вічним сном у 99 братських могилах.

Трудовий героїзм проявили жителі району при відновленні зруйнованого війною народного господарства і в період мирного будівництва. У післявоєнний час дев’ять чоловік отримали звання Героїв Соціалістичної Праці, кілька тисяч трударів колгоспного села нагороджені трудовими орденами та медалями.

Оргкомітет по створенню районної ветеранської організації було започатковано за рішенням Чернігівського бюро райкому Компартії України. Його очолив другий секретар  райкому партії Олександр Петрович Полковниченко. При всіх сільських і селищних радах були створені первинні організації ветеранів, на зборах яких обирали делегатів на районну установчу конференцію.

На установчої конференції 16 лютого 1987 року виступило 12 чоловік. Делегати одноголосно вибрали районну раду у складі 15 чоловік і президію у складі семи чоловік. Першим головою районної ради ветеранів обрали фронтовика, Героя Соціалістичної Праці Василя Денисовича Луговського. До складу президії увійшли: агроном, Герой Радянського Союзу Антон Степанович Юрченко (с. Черниш), фронтовики: колишній завідуючий райвно Григорій Григорович Самойленко, колишні директори середніх шкіл: Дніпровської – Іван Петрович Черинько, Ковпитської – Лідія Михайлівна Бабарико, Олишівської – Олексій Петрович Шульга, колишній партійний працівник з Седнєва- Василь Андрійович Сичко та інші.

Районна рада та президія, первинні організації ветеранів з головою поринули у роботу. Для ветеранів війни організовували поїздки по Радянському Союзу, місцях боїв, влаштовували культурно-мистецькі заходи, проймалися питаннями соціального захисту, організовували зустрічі фронтовиків з молоддю та учнями шкіл. Активну роботу з ветеранами війн  та праці проводили первинні організації: Дніпровської (голова І.П. Черинько), Анисівської (В.Г. Гірченко), Радянсько-Слобідської (І.П. Селюченко), Пакульської (І.Д. Царенок), М.-Коцюбинької (О.Ф. Кухар), Жукотківської (М.В. Жлоба), Шестовицької (О.М. Селівон), Олишівської (О.П. Шульга).

Сьогодні ветеранська організація  – це найчисленніша і найвпливовіша громадська організація району. Вона об'єднує в своїх рядах   19182  ветеранів різних категорій., в т.ч. ветеранів війни – 3312 чоловік, в т.ч. інвалідів війни – 247, учасників бойових дій – 768, із них АТО – 523, учасників війни – 1853, сімей загиблих і померлих учасників війни– 444, ветеранів праці – 6809, дітей війни – 6507, постраждалих від аварії на ЧАЕС – 4624.  

Структура організації складається з районної ради ветеранів, її Президії (як виконавчого органу) первинних ветеранських організацій (46 ветеранських    організацій   сіл   районну,  організація   ветеранів АТО,   ЧЦРЛ,

М.-Коцюбинського стац. відділення соц. обслуговування та «районний центр Чернігів).

При районній раді ветеранів створені два комітети та три постійні комісії.

Комітети: комітет ветеранів війни, ветеранів праці та дітей війни, комітет ветеранів військової служби та інших силових  структур.

Комісії:

- медично-соціальна;  

- роботи з молоддю;  

- роботи з ветеранами АТО.

На сьогоднішній день основними напрямками діяльності організації є:

• соціальний захист людей похилого віку;
• військово-патріотичне виховання;
• збереження історичних пам’яток Другої світової війни;
• волонтерська робота.

Голови Чернігівської районної   організації ветеранів України:

1987 – 1994 рр. – Василь Денисович Луговський

1994 – 2007 рр. – Петро Єфимович Власенко

2007 – 2008 рр. – Михайло Іванович Корма

2008 – 2015 рр. – Анатолій Васильович Гапич

09.2015 р. -          Анатолій Михайлович Скуратович.